Сутність та значення фінансового контролю

Фінансовий контроль у процесі виконання державного та місцевих бюджетів.

Види, форми та методи фінансового контролю.

Сутність та значення фінансового контролю.

ТЕМА 10. КОНТРОЛЬ В СИСТЕМІ КАЗНАЧЕЙСТВА

Тестові завдання для перевірки знань

1. Функція, що не властива бухгалтерському обліку виконання бюджетів:

а) нагляду;

б) уточнення нормативних документів;

в) узагальнення.

2. Методом бухгалтерського обліку виконання бюджетів є:

а) бухгалтерський метод;

б) балансовий метод;

в) касовий метод відображення операцій.

3. До елементів методу бухгалтерського обліку належить:

а) звітність;

б) борги та зобов’язання;

в) видатки.

4. Регулювання з питань бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється:

а) Національним банком України;

б) Міністерством фінансів України;

в) Державною казначейською службою України.

5. Активні рахунки призначаються для:

а) обліку активів бюджету за їх складом та розміщенням;

б) обліку джерел бюджетних коштів;

в) обліку коштів у рахунках.

6. План рахунків складається з:

а) семи класів;

б) дев’яти класів;

в) рахунків ІІ та ІІІ порядку.

7. Загальними принципами бухгалтерського обліку і звітності є:

а) принцип доцільності;

б) принцип справедливості;

в) принцип законності.

8. Ведення бюджетного обліку та складання звітності здійснюється у грошовій одиниці:

а) гривні;

б) доларах США;

в) обидві відповіді вірні.

9. За призначенням фінансова звітність поділяється на:

а) первинну звітність;

б) зовнішню звітність;

в) консолідовану звітність.

10. Звітність про виконання бюджетів, що не відноситься до фінансової:

а) баланс;

б) звіт про рух грошових коштів;

в) штатний розпис.

Література:

[1;3;4;5;7;8;10;11;12;13;14;15;16;17;18;21;24;25;28;29;30;32;35;36;39;41;42;44;45;46;47;50;51;53;55;57]


Фінансовий контроль – це комплекс заходів, що вживаються законодавчими та виконавчими органами влади всіх рівнів, а також спеціально утвореними установами, для забезпечення законності та ефективності формування, володіння та використання фінансових ресурсів з метою захисту фінансових інтересів держави, органів місцевого самоврядування, суб’єктів господарювання та громадян.



Фінансовий контроль включає:

- контроль за дотриманням фінансово-економічного законодавства у процесі формування і використання грошових ресурсів;

- оцінку ефективності фінансово-господарських операцій і доцільність проведених видатків.

Призначення фінансового контролю:

- сприяння успішній реалізації фінансової політики держави, дотримання норм бюджетного законодавства;

- забезпечення своєчасної і повної мобілізації надходжень до бюджетів і державних цільових фондів;

- перевірка законності і ефективності використання фінансових ресурсів держави;

- визначення законності і обґрунтованості витрачання бюджетних коштів розпорядниками та одержувачами бюджетних коштів;

- контроль за реалізацією механізму міжбюджетних відносин;

- забезпечення фінансових інтересів держави, державних установ та інших економічних суб’єктів держави.

Елементи системи фінансового контролю:

- суб’єкт контролю;

- об’єкт контролю;

- предмет контролю;

- принципи контролю;

- методи контролю;

- техніка контролю;

- процес контролю;

- збір і аналіз вихідних даних для проведення контролю;

- результат контролю;

- прийняття рішень за результатами контролю.

Суб’єкт контролю – особа або інституція, яка здійснює контрольні дії щодо власної діяльності або діяльності іншої фізичної чи юридичної особи, які перебувають у економічному середовищі.

Суб’єктами фінансового контролю виступають органи державної влади та місцевого самоврядування залежно від рівня ініціювання, а також інститути незалежного фінансового контролю, сукупність яких складає інфраструктуру фінансового контролю.

Об’єкт контролю – особа чи інституція, на діяльність якої спрямовані контрольні дії контролюючого суб’єкта, що перебуває в економічному середовищі.

Об’єктом фінансового контролю виступають такі вартісні показники, як надходження і витрати державного і місцевих бюджетів, відрахування до державних цільових фондів, міжбюджетні трансферти, а також прибуток, рентабельність, собівартість, витрати виробництва підприємств, організацій, установ.

Предметом фінансового контролю є фінансові відносини між гілками державної влади та місцевого самоврядування щодо створення, розподілу та перерозподілу фінансових ресурсів з метою задоволення соціально-економічних потреб держави. Сферою фінансового контролю є практично всі операції, що здійснюються з використанням грошових коштів.

Фінансовий контроль охоплює перевірку:

- дотримання вимог економічних законів (оптимальності розподілу і перерозподілу валового внутрішнього продукту);

- складання, затвердження і виконання бюджетів усіх рівнів;

- ефективності використання трудових, матеріальних і фінансових ресурсів підприємствами, організаціями та бюджетними установами;

- своєчасності та повноти надходження податків, зборів та інших платежів до державного та місцевих бюджетів;

- достовірності та повноти відображення операцій, проведених за рахунок бюджетних коштів, у бухгалтерському обліку та звітності.

Завдання фінансового контролю:

- сприяння збалансованості між потребою держави у фінансових ресурсах і розмірами надходжень до державного та місцевих бюджетів;

- забезпечення своєчасності і повноти виконання фінансових зобов’язань перед державним та місцевими бюджетами;

- виявлення резервів зростання фінансових ресурсів держави;

- сприяння раціональному витрачанню матеріальних і фінансових ресурсів держави;

- забезпечення дотримання вимог бюджетного законодавства при виконанні видаткової частини бюджетів;

- забезпечення дотримання вимог чинного законодавства.

Суб’єкти фінансового контролю:

- в системі державного фінансового контролю – Рахункова палата України, Міністерство фінансів України, Державна фінансова інспекція України, Державна митна служба України, Державна податкова служба України, Державна казначейська служба України, Антимонопольний комітет України, Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку, Державний комітет фінансового моніторингу, Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України, Національний банк України, регіональні рахункові палати, органи внутрішнього відомчого фінансового контролю;

- в системі громадського контролю – громадські організації;

- в системі незалежного фінансового контролю - аудиторські фірми, незалежні аудитори, тимчасові контрольні групи, ревізійні комісії.

Основні принципи державного фінансового контролю закріплені в законодавчих нормах і стандартах контрольної діяльності та поділяються на загальні та етичні.


Чесність (сумлінність)
Незалежність
Об’єктивність
Політичний нейтралітет
Конфіденційність
Компетентність

Рис. 10.1. Принципи державного фінансового контролю

Загальні принципи державного фінансового контролю:

Принцип законності декларує неухильне дотримання норм і правил, визначених чинним законодавством, державними органами, що уповноважені здійснювати функції фінансового контролю та їх посадовими особами.

Принцип незалежності визначає, що органи державного фінансового контролю незалежні в частині виконання своїх повноважень від інших органів державної влади, органів місцевого самоврядування, політичних або інших громадських об’єднань, окремих осіб.

Принцип об’єктивності полягає в тому, що державний фінансовий контроль здійснюється кваліфікованими фахівцями з ви­користанням фактичних документальних даних, згідно з поряд­ком, визначеним законодавчо, шляхом використання методів, які б створювати отримання повної і достовірної інформації.

Принцип гласності декларує відкритість і доступність для суспільства і засобів масової інформації результатів контрольно-ревізійних і експертно-аналітичних заходів, проведених у межах повноважень контрольного органу за умов збереження державної, комерційної або іншої таємниці, яку охороняє закон.

Принцип системності передбачає єдність правових засад контрольної діяльності, що здійснюється в межах державного фінансового контролю, нормативне регламентування періодичності його виконання, законодавчо визначену організацію взаємодії контролюючих суб’єктів.

Принцип відповідальності означає, що до порушників фінансової дисципліни застосовуються заходи правової відпові­дальності.

Принцип розподілу контрольних повноважень передбачає розмежування функцій ініціювання та виконання контролю між суб’єктами.

Принцип своєчасності та превентивності контрольних дій зумовлює досягнення такої узгодженості між перебігом діяльності господарських систем та здійсненням контролю, яка запобігає ви­никненню відхилень з орієнтацією на завчасне його проведення.


1155926222977830.html
1155975171058242.html
    PR.RU™